FC Dnipro

просмотров: 3699 коментариев: 5 

«Динамо»-«Дніпро» 1:0. Поразка, що нам на користь.

Мене часто критикують за надмірний пафос у статтях про «Дніпро» (Андрію, друже, я виправляюсь), і за те, що я частенько перебільшую значимість тієї чи іншої перемоги, заслуг футболістів та інше… Але скажіть будь ласка, ну я к не хвалити наших хлопців за вчорашню гру у Києві. Приєднуюся до трохи іронічного посту Дніпровського з приводу того, що декілька мільйонів гривень на рівних 90 хвилин протистоять десяткам мільйонів доларів. Але такі команди, як оновлений «Дніпро» або , наприклад, «Лестер» і існують на мою думку для того, щоб постійно нагадувати вболівальникам, що гроші у футбол не грають, у футбол грають футболісти. І коли футболісти грають насамперед заради футболу, гра мільйонів не залишить своїх героїв непоміченими. Але час нарешті закінчити черговий ліричний вступ та нарешті вже перейти до вчорашнього матчу, який особисто мені надав  впевненості у тому, що «Дніпро» , не дивлячись ні на які потуги «сивого кардиналу» та «лисого шанувальника смаженого насіння» найближчими роками не втратить провідні позиції в українському футболі.…

Напередодні матчу ажіотажу не було.. Нажаль на виїзд цього разу мені рушити не вдалося, але вперше за декілька десятків матчів, включно з поєдинками «Дніпра» з минулого, по ТВ гра дивилася неймовірно. Передували черговому матчу нашої команди вже звиклі песимістичні прогнози щодо шансів підопічних Михайленка у суботньому протистоянні. Більшість експертів немала сумніву щодо переможця, і не було такого, хто б не пророчив «дніпрянам» безальтернативну гру на відбій. Але забігаючи наперед скажу, що  для команди, що перебуває під різноманітними санкціями та заборонами, «Дніпро» на полі Олімпійського виглядав невимушено та розкуто. Коли футболісти ступили на газон головної футбольної арени України, на обличчі жодного з тих,  хто вийшов прославляти синьо-біло блакитні кольори, я не помітив ані розгубленості, ані невпевненості, ані страху перед більш іменитим суперником. У складі «Дніпра» вийшли футболісти до яких ми всі потроху починаємо звикати - Шелихов - Полевой, Чеберячко, Сваток, Адамюк - Кравченко, Політило - Близниченко, Вакулко, Лучкевич – Баланюк. З перших хвилин синьо-біло-блакитні сконцентрували увагу на захисті власних воріт і така мабуть єдина вірна стратегія на гру проти Чемпіона в першому таймі могла принести бажаний результат, але Баланюк після чудової контратаки влучив у стійку воріт киян. Та не цілком передбачуваний сценарій вразив мене особисто під час перегляду матчу «Динамо»-«Дніпро», а те з якою шаленою самовіддачею грають гості. Брак майстерності у діях дніпрян цілком компенсувався настроєм, з яким грали наші футболісти-не шкодуючи ані себе(вибачте за штамп), ані суперника, наші доволі вдало закривали зони для атак «Динамо» і періодично робили вилазки до воріт суперника. Настрій футболістів дуже швидко передався і вболівальникам, і з рядового, завідома програного матчу, вчорашній поєдинок перетворюється на один з найцікавіших за накалом матчів за довгу історію протистоянь «Динамо» та «Дніпра». Незалежно від того чи досвідчений це футболіст, чи вчорашній дублер-юнак, кожен бився на полі так, що сумніві не залишалося - для нас цей матч справа честі і просто суперникам не буде.

 Не вдаючись у подробиці зустрічі (які ви зможете розібрати у різноманітних футбольних оглядах), скажу відверто-давно я вже так не нервував під час перегляду матчів за участю «Дніпра» в рамках чемпіонату України. Неочікуваний гідний опір «Дніпрян» господарям поля став справжнім приємним сюрпризом для всіх хто вболіває за нашу команду. Михайленко знайшов спосіб достукатися до своїх підопічних і останні ледь не створили сенсації. Але диву в українському футболі немає місця – арбітр, швидко згадав, хто головний в УПЛ і декількома сумнівними рішеннями дав зрозуміти при наймі глядачам, що втрачати очки кияни сьогодні не планують.  З кутового,  Мораес відкриває рахунок, після помилки наших захисників, що залишили форварда киян одного у карному майданчику – необов’язковий гол пропускає «Дніпро» зі стандарту в середині 2 тайму. В залишений час дніпряни відчайдушно намагаються відігратися, але часто їм банально не вистачає досвіду, щоб приймати правильні рішення в атаці. Палаючі очі нашої молоді залишалися такими до кінця поєдинку і жоден з дніпровських футболістів не опустив руки.

Мінімальна поразка 0-1 на яку ми не заслуговуємо демонструє те, що «Дніпро»  й надалі залишається впливовою та самобутньою силою в українському футболі, не залежно від складу та усіх проблем, що переслідують клуб. Самовіддана гра дніпрян, сподіваюсь, у подальшому позитивно вплине на відвіданість Дніпро-арени під час майбутніх матчів «Дніпра», бо вірю в те, що кожного наступного поєдинку футболісти «Дніпра ще не одноразово доведуть своєю грою в першу чергу собі та вболівальникам, що «Дніпро» не зламати ані санкціям, ані олігархам…

Бережи Господь «Дніпро» і Слава Україні!!!

З повагою та впевненістю у майбутньому, Ігор Кабанюк.