Немає другої країни, немає іншого «Дніпра»!
13 березня, у рамках чергового туру української прем’єр-ліги, з футболу наш «Дніпро» несподівано для багатьох експертів розтрощив донецький «Шахтар» з рахунком 4-1. Але я хотів би закцентувати вашу увагу не на самій грі, а на подіях, що відбувалися навколо неї та безпосередньо під час самого матчу.
Ще до Революції Гідності фанати «Дніпра» практикували спільні марші з фанами інших команд. Але до майдану це були марші виключно за участю фанатів 3- х клубів, які не тільки в Україні, але й далеко за її межами були відомі своєю жорсткою проукраїнською позицією. Дружба фанатів нашого «Дніпра» з фанатами київського «Динамо» та львівських «Карпат» на почві патріотичного ставлення до всього українського, особисто для мене, була предметом особливої гордості за тих, хто відвідує «фан-сектор»«Дніпро-Арени».Спільне виконанння гімну України, «Червоної Рути», або перегукування патріотичними гаслами накшалт «Слава Україні!»-«Героям Слава!», ще задовго до Революції Гідності стали одними з найголовніших атрибутів очних зустрічей вищезгаданих команд між собою. Патріотична атмосфера завжди супроводжувала домашні матчі «Дніпра», а «Дніпро-Арена» стала місцем, де була започаткована мода на українське серед городян нашого міста.
Під час Революції Гідності один за одним фанати усіх українських клубів (навіть тих,що вважалися чомусь проросійськими - донецький «Шахтар», харківський» металіст», або одеський Чорноморець, не кажучи вже про кримські» Севастополь» та «Таврію») робили заяви на підтримку ЄвроМайдану та активно брали участь у боротьбі українського народу зі злочинним режимом Януковича. Багато хто з них поклав своє життя заради європейського майбутнього нашої країни під час лютневих подій в урядовому кварталі.
Коли на українську землю прийшов ворог, фанати одними з перших прийняли виклик, та змінили футбольну клубну символіку на військовий «камуфляж» та зброю. Представники українських «ультрас» і сьогодні захищають нашу державу на сході України у складі «Національної Гвардії», батальонів «Дніпро», «Азов» тощо. А спільні марші фанатів з 2014 року стали відбуватися майже кожного туру української футбольної першості, з тією різницею, що зараз на них можна побачити вболівальників з будь-якого куточку нашої країни, а не тільки фанів «Дніпра», «Динамо» та «Карпат». Вже 2 роки, як між всіма українськими фанами триває , так зване перемир’я. За цей час не було жодного випадку бійки між фанатами, або проявів зневаги до суперника. На відміну від українських можновладців та парламентарів фани міцно тримають дане один одному слово, повністю усвідомлюючи всю відповідальність перед Україною за його дотриманням. Колись здавалось би непримиренні супротивники фанати Дніпропетровська та Харкова, Києва та Донецька проводять спільні марші «Єдності», демонструючи всоьму Світові та російському агресорові зокрема, що українці зі сходу до заходу, з півдня до півночі хочуть жити в єдиній великій сім’ ї під назвою Україна.
Один з таких маршів «Єдності» відбувся минулої неділі, напередодні матчу «Дніпро»-«Шахтар». Зібравшись о 17-00 на площі Героїв Майдану багатотисячна армія фанатів «Дніпра» та «Шахтаря» пройшла ходою до «Дніпро-Арени». Співаючи патріотичних пісень та вигукуючи проукраїнські гасла «ультрас» ще раз засвідчили всій Україні та Світові, що українська нація міцна своєю молоддю, що глибоко шанує українську історію та пам’ятає кожного героя, що віддав життя за Волю українського народу! На шляху до стадіону помаранчево-синьо-біло-голубе море декілька разів зупинялося, щоб привітати воїнів АТО, що також брали участь у спільній ході. «Слава Воїнам АТО!!!» довго лунало центральними вулицями нашого міста, так гучно, що здавалось, що і в Кремлі чують грізний клич українських «ультрас». Дуже приємною була реакція на ходу пересічних громадян, що час від часу траплялися на шляху фанатів. Слова вдячності лунали від літніх жінок та чоловіків, що ледь стримуючи сльози знімали ходу на телефони або просто стежили за тим, як патріотичне море розливається вулицями нашого міста. В такі хвилини дуже гостро відчуваєш все те, за що ти любиш свою країну та її громадян. У нас є багато розбіжностей, але недільний «Марш Єдності» ще раз переконував мене в тому, що українці Велика Нація, яка ніколи не схилить голови перед будь якою внутрішньою або зовнішньою загрозою. Особлива подяка донеччанам за те, що в часи, коли їх домівки зруйновані, а їхні рідні міста та села окуповані російським агресором, вони знаходять сили та можливість підтримувати свою команду та користуючись найменшою можливістю демонструють відданість та любов до України.
Недільна патріотична атмосфера з вулиць Дніпра перейшла до чаші стадіону, й під час матчу на «північній трибуні» «Дніпро-Арени» фанати вивісили величезний банер, який (на мою особисту думку) зіграв вирішальну роль у настрої наших футболістів на гру з одним із претендентів на золоті нагороди нашої футбольної першості.«Немає другої країни, Немає іншого Дніпра» - такими словами зустріла «Дніпро-Арена» своїх улюбленців, демонструючи їм свою рішучість і відданість улюбленій команді, місту та країні, не дивлячись на будь які загрози або негаразди. Зі стартовим свистком стало зрозуміло, що настрій вболівальників дійсно передався футболістам «Дніпра» і наша команда заграла так, як вона грала минулого сезону у Лізі Європи, буквально вигризаючи з кожний м’яч з-під ніг суперника. Такий «Дніпро» здолати неможливо , ось, що прийшло на думку коли Шахов ідеально влучним пострілом забив другий м‘яч у сітку воріт Шахтаря на останній хвилині першого тайму.
Перерва матчу піднесла глядачам, що прийшли в той вечір на Дніпро-Арену чергову несподіванку- на поле стадіону вийшов Євген Селезньов, бажаючи привітати дніпропетровських вболівальників та особисто подякувати їм за підтримку, яку отримував форвард протягом всіє своєї кар’єри у «Дніпрі». Поява Євгена викликала неоднозначну реакцію трибун Дніпро-арени, люди ще довго не зможуть забути його перехід до російської Кубані під час фактичної війни з північним сусідом. Але не будемо забувати, про голи Євгена, які не один раз дарували важливі перемоги нашому «Дніпру», залишаючи його переїзд до Росії на розсуд часу. Він сам зробив цей вибір, тож нехай він і залишиться в його житті…
Ну, а приємним сюрпризом для вболівальників став вихід на поле за 5 хвилин до закінчення матчу легенди дніпропетровського та українського футболу - Сергія Назаренка. Дніпро-Арена стоячи привітала свого кумира, що за той малий час, який був відведений йому на полі встиг взяти участь у гольовій атаці Дніпра. З поверненням, Сергію! Справжній Дніпрянин та багаторічний лідер нашої команди…
Особисто для мене матч «Дніпро»-«Шахтар» цінний не тільки тим, що наша команда в чергове створила сенсацію і здолала гірників, але й тим, що фанати в чергове демонструють всьому футбольному Світові те, що футбол в Україні живий, і всі песимістичні прогнози з приводу його найскорішого забуття, на щастя, не справдовуються…
Бережи Господь «Дніпро» і Слава Україні!!!
foto-football.ua
