FC Dnipro

просмотров: 4500 коментариев: 2 

Сьогодні на могилі легендарного футболіста "Дніпра" Романа Шнейдермана був відкритий пам'ятник. З цього приводу на Запорізький цвинтар, де ранньою весною минулого року був похований гравець і тренер, зібралися його рідні, товариші, колеги.

Біля півсотні людей одночасно завмерли на мить, коли із граніту знімали біле покривало - і також одночасно глибоко й гірко зітхнули, побачивши до болю знайомий прищулений, небагато іронічний і в той же час пильний погляд друга. Не могла стримати сліз дружина Романа Григоровича, відвернулася, щоб не видавати мокротиння очей, суворі мужики, які, згадуючи друга, називали його винятково Ромка - як одного із самих найближчих людей...

Здається, кожний без проблем зможе знайти всі статистичні дані виступів Шнейдермана в "Дніпрі" – про це багато хто писав не раз, у тому числі й наш сайт. Тут нагадаємо лише, що Роман Шнейдерман є рекордсменом нашого клубу по кількості матчів у чемпіонатах СРСР, при ньому "Дніпро" уперше вийшов у вищу лігу, він був потім капітаном команди. Після закінчення кар'єри Роман Григорович був арбітром, багато років трудився дитячим тренером і виховав безліч гарних людей і футболістів, серед яких діамантом блискає Руслан Ротань.

Пам'ять про цю гарну людину назавжди збережеться в серцях тих, хто хоча б чув про нього.

Катерина Шнейдерман, дружина Р.Шнейдермана: Я сьогодні велику радість - велике спасибі людям, які сприяли появі пам'ятника. Дуже рада тому, що прийшли всі друзі. А взагалі, дуже тривожно... Всі, як звичайно...

Олег Таран, ветеран "Дніпра": Пам'ятаю, коли я був висхідною зіркою (іронічно посміхається), грали ми у Придніпровску. І на цей матч прийшли багато тренерів, що були гравцями, у тому числі й Роман Григорович. Так я від присутності такої кількості легенд просто забув, як грати. Це був людина-брила. У нього було стільки оптимізму, енергії, добра, і не було, напевно, людини, яка б його не любила.

Євгеній Яровенко, ветеран "Дніпра": Ми повинні пам'ятати своїх кумирів, повинні допомагати ім. Ми часто зустрічалися з Романом Григоровичем. Це був професійний наставник, ніколи він ні в чому не відмовляв.