За крок до фіналу або зворотнє прокляття від «Дніпра»
20 квітня, в середу пройшли перші матчі півфінальної стадії Кубку України з футболу, і якщо в Олександрії де однойменна місцева команда розійшлася миром з донецьким «Шахтарем» була зафіксована нічия 1-1, то в Дніпропетровську у матчі «Дніпро»-«Зоря» миру не вийшло ані на табло, ані на полі.
День гри у Дніпропетровську розпочався дощем, що щедро поливав наше місто весняною прохолодою аж до вечора, і під часу матчу змусив тренерів граючих команд зробити деякі корективи у тактиці на гру з урахуванням погодних умов. У старті «Дніпра» несподіванок не було - всі найсильніші вийшли на поле, щоб в черговий раз довести собі та вболівальникам - «Дніпряне» готові боротися за найвищі місця та нагороди у будь-якому турнірі, в якому приймають участь, не дивлячись на всі проблеми, що наразі переслідують головну команду Дніпропетровщини. Як і нещодавній матч цих команд в рамках чемпіонату України у Запоріжжі кубковий поєдинок розпочався з атак луганчан, що раз по раз своїми активними діями загрожували воротам Яна Лаштувки.
Але «Дніпро» першим зміг пристосуватися до мокрого із-за дощу газону, і наші футболісти стали методично обстрілювати рамку воріт «Зорі» дальніми ударами. Так на 17 хвилині матчу така тактика принесла «дніпрянам» бажаний результат – Піко,який від матчу до матчу продовжує приємно дивувати всіх прихильників нашої команди своєю самовіддачею та прогресом, виконав штрафний поблизу воріт суперника, пробивши мимо «стінки» настільки сильно, що воротар луганчан Микита Шевченко не зміг зорієнтуватися та відбив м’яч перед собою прямо на ногу чатуючому у карному майданчику гостей Роману Зозулі, який і добив його у сітку воріт «Зорі». 1-0 – «Дніпро» на хвилі емоцій від реакції трибун на забитий Зозулею гол перехоплює ініціативу і тримає її в своїх ногах до кінця поєдинку.
Звиклі до домінування у матчах з «Дніпром» протягом останніх 4 років луганці, почали нервувати, не бажаючи миритися з можливої другою поспіль поразкою від синьо-біло-голубих і зустріч стала більш схожою на справжню битву гладіаторів – жорсткі стики на всіх ділянках мокрого, але все ж витримуючого щільні опади поля, безперервні суперечки гравців та тренерів «Зорі» з арбітром матчу та суперниками, що призвели до вилучення головного тренера гостей Юрія Вернідуба з технічної зони на трибуни ревучої «Дніпро-Арени».
За три хвилини до кінця першого тайму суддя побачив фол у діях Чигринського проти Ліпартії у карному майданчику господарів першого півфіналу і призначив пенальті у ворота «Дніпра». До «точки» підійшов вочевидь знервований гравець збірної України Каменюка- його «постріл» ледь не порвав сітку…але на щастя не воріт « Дніпра», а ту що захищає вболівальників за воротами якраз від таких незграбних ударів, як удар з пенальті капітану луганчан. За мінімальної переваги «Дніпра» футболісти відправляються на перерву перевести дихання та вислухати настанови своїх у тренерів у роздягальні.
За шаленої підтримки десяти тисяч вірних та не наляканих дощем вболівальників «Дніпра», команди розпочали 2 тайм.
Господарі продовжили своє домінування на полі, академічно обстрілюючи ворота Шевченка з дальньої відстані. Всі хто вийшов на поле у складі нашої команди відрізнялися величезною самовіддачею, і м’яч декілька разів лише завдяки фантастичній вдачі луганців та просто нереально блискучій реакції одного з воротарів нашої національної збірної Микити Шевченка, був за мить до потрапляння у сітку воріт гостей, але молодому луганському голкіперу все ж вдалося більше не пропустити. До кінця поєдинку рахунок не змінився і «Дніпро» знов мінімально долає незручного для себе суперника. Луганці ж до кінця поєдинку награли на ще одне вилучення (на цей раз дві жовті заробив гравець Желько Любенович) і більш ніж, як на мінімальну поразку( як на мене) не награли. 1-0 вся інтрига наразі концентрується у матчі-відповіді, який відбудеться 10 травня у Запоріжжі. Але якщо «Дніпро» продовжить грати з такою самовіддачею, то ані проблем з виходом до фіналу Кубку України, ані зі здобуттям бронзових нагород чемпіонату виникнути не повинно.
Окремо хотілося б відзначити у складі «Дніпра» двох очевидних претендентів на потрапляння у заявку збірної України на Євро-2016 – Євгена Шахова та Дмитра Чигринського. Ці українські футболісти під час весняного циклу від поєдинку до поєдинку прогресують такими темпами, що не помітити цей прогрес не може навіть сліпий.
Окрім того,що Дмитро чітко відпрацьовує у захисті, він протягом всіх матчів весняної стадії розрізає оборону суперників «Дніпра» гострими довгими передачами, вдало починає позиційні атаки нашої команди та підключається майже до кожного стандарту у воріт опонентів.
Вихованець же дніпропетровської футбольної школи Женя Шахов на мою думку навесні є одним з найкращих центральних півзахисників України та одним з лідерів синьо-біло-голубих. Рідкісна атака «Дніпра» відбувається без участі Євгена – пройшовши вишкіл у таких «Метрів» тренерського цеху, як Рамос та Маркевич наш півзахисник чітко знає як діяти в тій чи іншій ситуації біля воріт суперника і його зіграність з іншими футболістами «Дніпра» та бачення поля не раз допомагало Жені ставати героєм матчу, забиваючи вирішальні голи або віддаючі зручні гольові передачі на партнерів. Шахов разом з нашим капітаном та Романом Зозулею відіграють вирішальну роль у тиску на захисні редути суперника, коли наша команда грає без м‘яча, змушуючи того помилятися при передачах, тим самим зупиняючи атаки опонентів, ще далеко до підступів до свого карного майданчику. І якщо тренери збірної України нарешті відірвуть очі від так званих «конспектів Лобановського» та в решті решт звернуть на двох вищезгаданих футболістів «Дніпра», то думаю жодних сумнівів у Фоменка не буде під час міркування над тим, кого ж все таки запросити у табір збірної для підготовки до Євро-2016.
Ну а ми як вірні вболівальники чекаємо нових звитяг нашої команди і віримо, що разом ми зможемо здолати будь-які випробування, що стануть на шляху «Дніпра до футбольних вершин.
Бережи Господь «Дніпро» і Слава Україні!!!
З повагою та впевненістю у майбутньому, Ігор Кабанюк
Фото-Інна Дніпровська
