Ігор Йовічевіч: Маленьких перемог немає (+відео)
— Завдання виконано, команда проходить далі. Сьогодні був час перевірити гравців, що мали менше ігрового часу в чемпіонаті. Чи задоволені ви, як зіграли хлопці?
— Багато футболістів, які мають менше практики, довели сьогодні, що можемо дійсно на них розраховувати. Зрозуміло, що тримати стабільний темп і ритм весь матч для тих, хто грає мало, достатньо складно, але моментами вони показали, що можуть робити різницю. Гол Русина довів кваліфікацію футболіста. У Ярмолюка був галактичний момент з точки зору техніки обробки м’яча – дуже мало футболістів такого віку в Україні її мають. Це дуже важливо для нього, для нас усіх, щоб він відчув важливість для команди, що набуває досвід. Минулого року в такому ж матчі його гол не зарахували, але цього разу вдалося забити. Він дуже вдало увійшов у гру. Так само Білл показав, що може бути різноманітним як з м’ячем у ногах, так і захоплюючи простір. Другий гол доказ цього. Тепер будемо готуватися до матчу проти «Зорі».
Хочу сказати одну важливу річ. Немає маленьких перемог. Може виглядати так, що ми є фаворитами, але багато випадків, коли такі команди у перших раундах вилітають. В кубковому матчу завжди може якась куля залетіти, але ми зробили достатньо, щоб заслужити перемогу. Загалом, заслужена перемога. Шкода, що не використали моменти, щоб зробити рахунок більшим. Але не було такого, що результат тиснув. Було трохи «жим-жим», що рахунок 2:1, але загалом перемога є заслуженою і дуже важливою у підготовці до матчу із «Зорею». Дещо турбує Логінов з його привідним м’язом та Когут, в якого заблокувало спину, але будемо сподіватися, що вони відновляться.
— Таке враження, що ви читаєте форуми вболівальників, які критикують команду за мляві початки матчів. Сьогодні навпаки, на перших хвилинах обстукали каркас воріт. Такою була настанова чи так вийшло?
— Так, було, що перший тайм ми не грали агресивно. Але були й матчі, де в першому таймі ми вирішували долю гру – проти «Чорноморця» та «Маріуполя» ми вели у рахунку і грали за ним. Є різні ситуації. Ми молода, якісна, харАктерна команда. Якщо, можливо, початок не є вдалим, ми маємо настільки твердий характер, що можемо змінитися протягом матчу. Іноді, коли ми з м’ячем, це не виглядає швидко, але ми повністю контролюємо гру. Хто виходить на тебе: проти центрального виходить вінгер, значить, латераль залишається сам, якщо виходить під нападаючим, значить, опорний сам; якщо є тільки один нападаючий, значить, один центральний захисник сам. Можливо, виглядає повільно, але ми контролюємо матч і прогресуємо, створюємо моменти. Це доказ атакувальної гри. Будемо намагатися дарувати вболівальникам більший темп, ритм, бо граємо для них. Тому запрошує їх на стадіон на матч проти «Зорі», щоб прийшли на стадіон у великій кількості. Вони наш поштовх, який рухає вперед.
— Наприкінці матчу Лучкевич мав декілька моментів з позиції центрафорварда. Як вам його гра на цій позиції?
— (посміхається) Так, він сьогодні мав стільки моментів, скільки за всю кар’єру. Він наполегливий, характерний, може грати на будь-якій позиції. Настільки ментально міцний, що витерпить і біль, і втому. Для суперника він є дуже незручним. Бо коли суперник хоче відпочити, він біжить весь час вперед. Якби я був футболістом, не хотів би грати проти Лучкевича.
Йови медленно, но Уверено прививает нашим Пацанам прививки бесстрашия. Только Болельщики с утончённым мышлением видят этот тяжелейший процесс.
Булецу, как видно с его интервью, оказался моральным уродцем, а я думал то, что он просто пассивный гомосек…
Местное лизоблюдство- угодить своему начальству.
Сделали ровно столько чтоб пройти дальше. Мяч сзади не катали, стремились вперед и это понравилось.
Не понравилось что начинали рубилово за мяч возле бровок 3 на 3, пытаясь выпинать его в поле. Это больше привычная игра для ВПК, жаль что наши в нее ввязывались.
Как по мне, прошли, забыли, двигаемся дальше.
А мы ноем про билеты за 100грн, хотя не жалеем на побухать намного больше и регулярно срем на команду своими комментариями на сайте.
Извиняюсь за эмоции, но уже реально стыдно.
Так и то, что происходит на поле они оценивают не как болельщики, понимающие тонкости игры, а как «одноразовые зрители»- посмотрел и забыл. Ибо главное для них -счёт.
Почитайте их «размышления» — это лишь наивные лозунги типа «Всех порвём», «что нам „Шахтёр“… Смеяться грех над убогими, но увы… Можете ставить мне минусы- это тоже характеристика вашей способности понимать ситуацию.
Все намного проще, у нас почему-то от куда-то появилось раздутое эго и мы больше любим критиковать и требовать, но взамен ничего не даём, здесь проблема не поколения, а в целом менталитета большинства болельщиков.
Огорчает то, что в 50% спортивных магазинов Днепра продается атрибутика Шахтера, как-то так.
Вот ссылка этой печали, в 2018 году все заглохло, не успев развится в этом направлении.
Даже вступительная речь о том что на чинается сезон 2018
и вот почитав этот бред нравоучений пересичному вболивальныку просто нет желания идти на стадио, нет ни какой рекламы одно скыглення
это не переживания, тут даже определения не подберёшь — высокомерный поток урины
давайте все поддержим команду из родного города потратив при этом всего 100грн.
а почему не тысячу или две тысячи? людям в этой жизни больше проблем нет только как отдать на твое хотенье денег )))
Многие хотят от клуба хороший состав, игру, тренера, еврокубки и т.д. Но купить билет на футбол раз в две недели — перебор, дорого.
В нашей стране у клубов расходы выше доходов, по сути меценатство. Хорошо что команды за чьи-то деньги существуют и у Днепра стадион в безоплатной аренде, пока.
Большинство клубов Европы за время карантина понесли громные убытки, пока стадионы были пустыми.
Бесплатный сыр — в мышеловке)