Ігор Йовічевіч: Саме у таких матчах у команди проявляется характер
— Дуже непроста гра вийшла, і так воно було і очікувано. Після перемоги над «Ворсклою» відповідальність за результат зростає і сьогодні відчувався мандраж. А грати проти таких команд, як «Чорноморець», котрі не мають таких високих цілей, як ми — це дуже небезпечно. І після пропущеного голу нам довелося боротися із собою, і в результаті вдалося переломити хід матчу. За ходом гри ми зробили тактичні корективи, що і дало результат. Буває таке, коли кайф закінчується. Легко грати проти «Ворскли», коли рахунок 2:0, 3:0, 4:0, коли набагато легше грати по інерції, ніж так, як сьогодні, Але саме у таких матчах у команди проявляється характер, бійцівські якості, терпіння, завдяки чому ми і йдемо до нашої загальної цілі.
— Що сказали команді у перерві?
— Ми готуємося до всіх обставин, що можуть бути у матчі. Не завжди ти володієш м'ячем, не завжди буває багато моментів. І противник також проти тебе грає, він виконує власні цілі у грі. Думаю, що з такою грою «Чорноморець» буде забирати багато очок у інших команд. У перерві ж я просто намагався заспокоїти хлопців і налаштувати їх на процес, який нам дасть результат. Ми далі були мотивовані, а це надало нам емоції і швидкі рухи. Саме це і дало нам можливість забити голи, які принесли три очки. За рік у нас багато що змінилося. Зараз ми намагаємося здобути переможний менталітет, що і приводить до успіху. І сьогодні ми проявили характер у грі з дуже хорошою командою, за яку грають 9 футболістів з київського «Динамо», що виступали у Лізі Чемпіонів U-19, коли я ще тренував загребське «Динамо». І ці механізми школи київського «Динамо» надали нам сьогодні багато проблем, але ми їх вирішили. Так що я вітаю свою команду з дуже важкими трьома очками, і зараз готуємося до останнього матчу у році про «Маріуполя» у хорошому настрої.
— У другому таймі важкувато виглядав Довбик. Все з ним в порядку, немає ніяких мікротравм?
— Довбик для нас дуже важливий футболіст, але коли його в’яжуть одразу двоє, то у нього залишається менше простору, і якщо він раніше більше брав гру на себе, то тепер починає більше грати на інших. Він може і асист віддати, і сам забити, і в контратаці допомогти. Для нас він, безумовно, ключовий гравець.
Суть в себе, а не в игре соперника.