Проблеми зростання
Перед початком я пропоную вам провести просто для себе уявний експеримент. Постарайтеся пригадати свої очікування: а) після призначення Кучера та Краснікова, б) після фінішу на першій сходинці перед зимовою перервою, в) прямо зараз після поразки «Зорі».
Якщо зовсім коротко – американські гірки, правда ж? Але самі ці перепади мають вчити вболівальників старатися розуміти, що стоїть за результатом поза завісою емоцій. Навіть якщо на кону довгоочікуване чемпіонство і цих емоцій реально забагато.
Це і є проблеми зростання клубу, що був ще у першій лізі чотири роки тому, після того витратив менше 10 мільйонів доларів, а вже веде боротьбу за чемпіонство. І проблеми зростання клубу, який все менше починає бути схожим на старий «Дніпро». Так, ця аура досі існує, але у нинішніх умовах пишеться вже власна історія та власні порівняння.
Був «Кучер крутий», а зараз «Кучер не здатен ні на що»? Так він і не перше, і не друге. Кучер зараз проводить свій перший (це слово хочеться особливо підкреслити) сезон у якості головного тренера на рівні найвищого дивізіона – і очевидно, що йому треба ще рости та працювати і над собою, і над тактичним розвитком, і над взаємодією з футболістами.
І, можливо, рости не сезон і не два – але і ознак того, що він зупинився у прогресі також немає. А деякі рішення (як Сарапій у центрі захисту чи патерни пресингу) показують, що він здатен на те, чого немає у багатьох інших тренерів чемпіонату. Чи варто було довірятися саме йому? Назад час вже не відмотаєш, а який би не був кінцевий результат – з Кучером клуб, мабуть, ще на досить довгий відрізок. І від цього варто відштовхуватися у подальших оцінках і очікуваннях.
Було «у нас найкращий півзахист в Україні», а зараз «з Бабенком та Рубчинським неможливо боротися за результат»? І знову – ні те, і ні те. Так, їхня гра на початку весни розчаровує (а може когось і злить), але ж це не привід вимагати неможливого від опорника, у якого для цієї роботи об’єктивно немає достатніх ні фізики, ні швидкості. Скажіть вам перед сезоном, що Бабенко проведе таку осінь – і що, хоча б хтось з вас повірив? Я б – точно ні.
Або очікувати дива від півзахисника, який пережив чотири такі травми, що 90% футболістів на його місці б завершили кар’єру ще десь на другій спробі. Рубчинський, який від нового тренерського штабу отримав довіру, яку б не отримав від того ж Йовичевича, також має оцінюватися згідно обставин. І Валік, і Бабенко будуть помилятися, але, наприклад, у мене немає сумніву, що якби вони не віддавали самих себе на 100 та більше відсотків власної форми, так високо «Дніпро-1» зараз би в турнірній таблиці не знаходився.
Думаю, продовжувати можна ще довго – позиція голкіпера, крайні захисники, залежність від лідерів, рівень трансферів. Це все є, але. Ключова тут думка – «Дніпро-1» високо у таблиці не тому, що у клуба ідеальні гравці, ідеальний тренер чи ідеальний менеджмент. Десь збіг обставин, десь неймовірна форма окремих гравців, десь падіння попередніх фаворитів, десь ризиковані, але правильні ставки від причетних до клубу. Окей, давайте приймати таку ситуацію та відштовхуватися від неї.
Все вище наведене не означає, що гонка за титул завершена. Просто до неї треба ставитися не як до події всього життя, невдача у якій ставить хрест одразу на всіх. Ні, це просто класний шанс, який випав клубу і який ще ніхто не відпустив. Це не ситуація, коли в суперниках у гонці «Манчестер Сіті», який висмоктує душу і серце у суперників в останні місяці сезону.
Чи класно зараз грає «Шахтар»? Та ні, десь навіть жахливо і, може скажу щось дивне, грає достатньо гірше «Дніпра-1» в останні декілька тижнів. Десь їм пощастило, але я б не поставив на те, що таке буде відбуватися і надалі. Просто порівняйте календар – у «Шахтаря» попереду величезні як для рівня їхнього тренера випробовування. Наберіться терпіння і, мабуть, віри. Навіть не здивуюся, якщо все досі буде вирішуватися у передостанньому турі. І не здивуюся, якщо навіть і друге місце буде втрачене – просто ось такий зараз сезон.
І навіть якщо в травні «Дніпро-1» не буде знаходитися на позиції, яку ви очікували взимку (і не очікували минулого літа) – так, прикро, але за такого сценарію я б відчував великий спектр емоцій, але точно не хейт. Ви можете думати інакше – і це ваше право також. Проблеми зростання та пошуку консенсусу стосуються не лише клубу, а й його вболівальників.
Volodymyr Harets, спеціально для FCDNIPRO.COM
и да, запретить мечтать — глупо.
У «Шахтёра» те же соперники + 4 бойца: ДК, Алекс, Дн-1, Ворскла. В них 2победы+ 2 поражения= потеря 6 баллов, у Дн- 4 балла.
Чтобы этого отставания не было — сыграть лучше, на пределе!
нет, это не про ваш комментарий
І вболівальники НЕ МАЮТЬ ПОТРЕБИ шукати якійсь ефемерні консенсуси. Вони мають потребу отримувати ЗАДОВОЛЕННЯ від гри улюбленої команди, а не ригати від неї.
Теперь достатньо конкретики чи потрібно кожну фразу обсмоктувати?
Як на мене, Кучеру явно бракує харизми, емоцій, натхнення, які мають передаватися гравцям на полі.
Щодо воротарів, то Валеф чудово грає у рамці, м'яч ніби преклеюється до його рук. А ось на виходах Валеф діє невпевнено. А ще, як не дивно для бразильця, він кепсько грає ногами.Згадаймо його дві поспіль помилки в простих ситуаціях в кінці 1 тайму проти Олександрії. Рибак, як з'ясувалося, нині грає нестабільно. То можливо тренери поспішили попрощатися з Юрчуком?
Щодо оборони, то останнім часом дещо розчаровує гра Сватка, який здорово грав восени. Можливо не треба було прощатися з Логіновим, який успішно грає в Олександрії. А навіщо треба було брати ветерана Федоріва?
В півобороні важко робити якісь зауваження старанному Бабенку. Йому просто не вистачає майстерності. А наполегливому й завзятому Рубчинському, який вміє грати нестандартно, явно бракує поки що фізичної витривалості. Можливо в півобороні варто використовувати атакуючий варіант-в центрі Піхальонок, Рубчинський, Бланко, на флангах-Гуцуляк, Пеглоу?
В нападі у нас лише Довбик-фактурний, швидкий, але тільки лівоногий бомбардир. Прикро, що не вдалося придбати ще одного нападника…
Попереду у дніпрян ще 10 матчів і треба докласти максимум зусиль, щоб досягти золотої мети. Нічого ще не втрачено. Борімося- поборемо!
Подивимося ось, чи покажуть вони хоча б щось проти кризового «Динамо».
Против Львова фарт и больше ничего.
Але особиста моя думка-Кучер це не той тренер який здатний вивести Дніпро на той рівень, чого чекають вболівальники.
З таким складом як в нас-мабуть той самий Шаран міг би опинитися на цих позиціях, де ми зараз.
-Постійні травми гравців, говорить про те, що все таки є некомпетентність.
-в самій грі явно не має малюнку, гра зовсім не дивиться.грають через потуги.
-страшно уявити, щоб ми робили без Довбика, хто забивав би.
чи зможемо ми залишитись на цій позиції-не факт.Зоря явно хоча бути вище нас(хоча і в неї немає постійності в грі).
Шахта звісно може також втрачати очки, але в неї є «покровітєлі» і нам мабуть її не здолати в цьому сезоні.
Ещё чуть побольше в команде пляжников и вернёмся на уровень футбола 2017 года… За Кучера не говорю — всё сказано давно. Просто хороший парень, который когда-то играл в хорошей команде!
Перед тим, як влітку знову частина гравців піде, а наберуть нових.
І все розпочнеться спочатку.
У меня получается 2 очка разницы.Как у вас получилось 5?
Вот след. даже 6 игр можно выиграть: Рух, Ингул, МХк, ЧО, Минай, Колос. Но можно провалиться в последних 4-х: Алекс, Ворскла, Шахтёр, Кр.басс — может быть 2победы + 1ничья + 1поражение.
У «Шахтёра» те же соперники + 4 бойца: ДК, Алекс, Дн-1, Ворскла. В них 2победы+ 2 поражения= потеря 6 баллов, у Дн- 4 балла.
Чтобы этого отставания не было — сыграть лучше, на пределе!
С чем несогласны??
Хотя в итоге я полностью и давно думаю как и «AnderUman».
Шо відбулось рік тому? Зустрілись 2 самотності й вирішили, що цей день настав: доля-вдача посміхається та дмухає в їх вітрила…
А тому вони можуть взяти «на хапок» чемпіонство, відтеребенькавши усю футбольну мішпуху…
І трапилось напівдиво. Ідея заволоділа масою та стала силою. На цьому куражі — та за сприятливої коньюктури — вийшла неймовірно вдала осінь…
Врешті решт всьому приходить кінець. Кураж випарився, а разом з ним щезла й впевненість у правильності ідеї. Проте вилезлі всі недоліки…
Це все почалося як авантюрна пригода. А яким у них зазвичай буває кінець? Отожбойвоно! Цього ніхто не знає. І саме тому нас чекає дуже цікава розв'язка…