Лучкевич: В кінці матчу пішли у ва-банк
— Валерію, сьогодні команда вийшла з досить незвичною розстановкою, а ти сам діяв на позиції правого півзахисника. Як вдалося пристосуватися до плану на гру і наскільки його вдалося виконати?
— Ми готувалися до «Шахтаря» цілий тиждень. Тренери пояснили мені, що саме вони хочуть побачити, і я намагався усе це виконати. Плюс для мене ця позиція зовсім не нова, і я на неї раніше вже грав. Ну, а як я зіграв — це вже нехай тренери оцінять: де було добре, а де були помилки. Все це ми вже будемо потім дивитися на теоретичному занятті.
— Були готові до такого штурму з боку «Шахтаря» на початку матчу?
— Ми очікували, що у перші хвилини зустрічі буде важко, і що суперники візьмуть м’яч під свій контроль. І в принципі ми до цього були готові, але все ж таки пропустили гол, коли Фернандо забив хороший м’яч з важкої позиції. Проте після того, як ми пропустили, перевага вже була на нашому боці. Навіть не беремо до уваги заключні 20 хвилин матчу, коли ми вже пішли в ва-банк, і коли усі розуміли, що або ми зрівняємо рахунок, або самі пропустимо. Ми сьогодні прагнули навіть ні до нічиєї, а хотіли перемогти. І я вважаю, що для нас цілком заслуженою сьогодні була б нічия.
— Наскільки сьогоднішні результат і гра можуть вплинути на команду в наступних матчах?
— Знаєте, якщо ти граєш проти «Шахтаря», і навіть поступаєшся у рахунку, але при цьому демонструєш хорошу гру, то ти точно не вганяєш себе у депресію. Так, прикро сьогодні, ми усі розчаровані, оскільки прагнули досягти іншого результату. Але нічого страшного, ми рухаємося далі і ніхто голову не опускає. Працюватиме далі і будемо готуватися до наступного матчу.
Валерий, я лично знаю вашего Отца, прекрасный футбольный боец запорожского футбола. И Вы, Валерий, играя в нашем Легендарном ФК. «ДНЕПР», были хорошей копией своего Папы. Теперь Вы вернулись под крыло Днепропетровского Футбола, но это другой коллектив и Вы, к сожалению, пока, не тот молниеносный и кинжальный Валерий Лучкевич… Но я Уверен в том, что все мы совсем скоро увидим Игру того Лучкевича…