Михайленко: Завдання на сезон — залишитися в УПЛ
Наставник «Дніпра-1» щиро й розлого описує очікування на Чемпіонат 2019/20 років в інтерв'ю офіційному сайту УПЛ.
— Дмитре Станіславовичу, переходячи до наступного сезону, побіжно згадаємо попередній. Як ставитеся до розповсюдженої думки, що з таким складом Ваша команда мала вигравати Чемпіонат Першої ліги ледь не в першому колі? Як пояснити, що цього не сталось і були матчі на зразок 0:4 від Прикарпаття?
— Щодо гри в Івано-Франківську: на той момент ми виконали завдання на сезон і виставили на зустріч напіврезервний склад. Тепер щодо думки, мовляв, ми сильніші на голову: це не так. За складом, вважаю, ми ні в чому не випереджали команди верхньої групи. А якщо брати до уваги наявність футболістів із досвідом, то поступалися багатьом: не лише Волині чи Колосу, а й, наприклад, Інгульцю.
— У деяких матчах Першої ліги складалося враження, ніби Дніпро-1 — лінива команда, котра часто бореться не стільки із суперником, скільки із собою.
— Таке враження могло скластися через один аспект — наш ігровий стиль: ми не поспішаємо з атаками, намагаємося проводити їх вдумливо, організовано, якісно; взагалі намагаємося поспішати з діями в нападі… А про те, що боремось із собою — Перша ліга є дуже складним турніром, зверніть увагу, наприклад, як команди звідси виступали в плей-офф двох останніх сезонів, тричі вибивши клуби УПЛ.
— Іще про стиль: навесні Ви дещо змінили амплуа деяких футболістів. Наприклад, Загальського…
— Справді, ми брали його як плеймейкера, однак Кравченко травмувався, тому пересунули Олександра вглиб поля. Йому було непросто, зокрема, тому, що ми граємо з одним опорним, а він усе-таки більш атакувальний футболіст. Але з часом у нас розкрився 17-річний Батагов, сподіваюся, наступного сезону він допоможе нам. Як і досвідчений Сергій.
— За весь час існування Дніпра-1 у Вас щопівроку — влітку і взимку — відчутно змінюється склад. Чому таке відбувається і наскільки просто Вам працювати за таких умов?
— Так відбувається тому, що ми намагаємося прогресувати й брати футболістів, сильніших за тих, яких маємо. А працювати, коли відбувається постійно ротація, непросто: для тренера оптимально, коли приходять двоє-троє гравців, а коли зміни значні, доводиться витрачати час на інтеграцію футболістів, їхню адаптацію й т.д.
— Судячи з усього, значних змін слід очікувати й цього літа…
— Поки що ми взяли в оренду Супрягу та Булецу з Динамо, підписали контракт із Кобахідзе й розпрощалися з Кузиком. Поки все. В будь-якому разі, дуже значних змін не буде.
— Останнє запитання про кадри: після створення Дніпра-1 багато хто вважав, що Ви зробите абсолютну ставку на молодих вихованців шкіл міста Дніпра. Тому деякі придбання дивували: Чичиков, Загальський, тепер Кобахідзе…
— Наступного сезону у нас буде одна з наймолодших команд УПЛ! І взагалі: маючи у складі винятково молодих футболістів, неможливо розраховувати на великі успіхи. Тому ми вирішили досягти балансу в усіх ігрових лініях. Припустімо, форварди: є досвідчений, високий, силового плану Куліш — і молоді Супряга з Кожушком. Або опорна зона: маємо досвідченого Кравченка — і юного Батагова. Або візьмемо фланг: 18-річний Назаренко — і тепер маємо майстровитого Кобахідзе… Знаєте, ми добре пам’ятаємо, як, стартувавши в Другій лізі, переживали великі труднощі, бо не мали досвідчених футболістів. І в Першій лізі на перших порах повторилися така ситуація. Тепер хочемо уникнути цього в УПЛ.
— Останнє запитання — про плани на сезон. На що налаштовує керівництво?
— Наше завдання — не вилетіти в Першу лігу.
— Хм… Що ж…
— А чому Ви хмикнули?! Взагалі — звідки беруться такі очікування щодо нас?! Звідки йде ця впевненість, що ми вже маємо брати бронзові медалі?! Повторюся: Перша ліга — дуже складний турнір: пригадайте ті ж плей-офф або те, як у Кубку України виступили ми з Інгульцем; те, що ми достроково перемогли там, — хороше досягнення. Тим більше, що у нас справді мало гравців із досвідом. От хто у нас виступав на рівні УПЛ принаймні три сезони? Кравченко, Кобахідзе, Польовий — і все. Або такий момент: ми взяли двох гравців із Зірки — Загальського та Чичикова, з команди, яка вилетіла з УПЛ, узяли Куліша, котрий не проходив в основу Олександрії, й ось із ними й нашою молоддю ми маємо зразу на третє місце вийти?! Припустімо, скажу я про високі плани, а потім, у разі невдач, усі нас із грязюкою змішають… Іще раз: наше завдання — залишитися в УПЛ, якщо все буде добре — закріпимося в середині таблиці.
Нахрен вообще выходить тогда на поле?
Лукавит ДСМ… очень надеюсь на это…
Как вы думаете, исходя из того состояния, в котором находится команда, можно сделать такие прогнозы? А человек, который за результат ответственен, готов выполнять такую задачу? (Ну, т.е. Дмитрий-то готов возглавить, только для выполнения таких задачи нужно больше, чем просто приглашать Кобахидзе и арендовать молодежь у Динамо)
если сможет в этом году проявить себя в УПЛ с Днепром
Дмитрий, вы же знаете, как я вас уважаю (с), — вот не надо этого!
Во-первых, ЧУ — более чем посредственное соревнование. Чтобы вылететь из ПЛ нужно либо феерическое идиотство, либо финансовый попандос.
Во-вторых, а вдруг это прочтут ваши игроки?! Вы же лидер — по определению должны внушать коллективу уверенность в своих силах. Так как же можно говорить спортсмену, что «твой номер 16 — следи за клиентом»? Им нужна уверенность в себе, а где она будет, если собственный тренер живет с лозунгом «третим сорт — не брак»? Да наоборот, нужно при каждом случае прямо говорить/повторять: идем в драку за призы и спуску никому не дадим! А кто не согласен — дубль с вами...)
И, в-третьих, главное: кто пойдет на стадион смотреть игру посредственностей? Это вообще не уважение к болельщикам: для них каждый игрок — полубог. Как можно разрушать магию вображения фанатов игры и патриотов города?...)
Футбол — коллективный вид спорта, в котором командный дух — составляющая успеха. Цели — нужны реальные, но их суеверное занижение — не годится. С какой стороны не посмотри…