Олександр Кучер: Валідол, та ще й який
За відсутності післяматчевої пресконференції ми взяли ексклюзивний коментар у головного тренера «Дніпра-1» Олександра Кучера стосовно матчу у Вадуці.
– Валідол, Олександре Миколайовичу?
– (посміхаючись) Та ще й який! Важка гра, звичайно, вийшла. У першому таймі все непогано виходило до забитого голу. Але швидко пропустили. У другому таймі було занадто багато браку, особливо при виході з оборони. Дуже часто обрізалися, і через це було багато моментів біля наших воріт. «Вадуц» – агресивна команда, і вона дуже добре зіграла. В них були моменти, але ми забили дуже потрібний гол, здобули результат, завоювали три очки. Це дуже тішить, адже залишаємось конкурентоздатними у турнірній боротьбі. Звичайно, ще розберемо цей матч, поговоримо з гравцями. Була важка гра, хлопці втомилися. Ми багато часу проводимо у дорозі, не завжди встигаємо як слід відновлюватися, через що накопичується втома. А через два дні в нас знову гра, тож будемо готуватися далі.
– Чи знали перед матчем, що перемога «Аполлону» загострила турнірну боротьбу у групі?
– Ми все розуміли. Але це футбол, є результат, і це на даний момент – найголовніше. Такі матчі забирають дуже багато нервових клітин, але переможна розв’язка надає нових сил, емоційно дуже позитивно впливає. Тому особливо тішить, що змогли забити та перемогти.
– На стадіоні була дуже гарна підтримка українських вболівальників. Напевно, і уявити не могли, що в такій країні на стадіон прийдуть стільки наших співвітчизників?
– Звичайно, дуже приємно було побачити стільки вболівальників, які нас підтримували. Ми їх чули та бачили, що надавало сил. Добре, що вдалося перемогти та віддячити їм за таку палку підтримку. Велика їм подяка!
Ведь ответы очень простые — сравнить мастерство команд!
Психология, настрой от тренеров — это важно, но вторично. Быстрее бегать не станут и пасы точнее делать не начнут: они приучены играть медленнее, дольше думать — а кто им даст постоять и подумать «кому бы дать пас — лучше назад!» Или такое редко бывает?
Импотентные потуги 2К. Но есть у них счастье лоховское. Красников, упавший на колени, как его олицетворение…
Да Артем Александрович пока что в команде…
А пекарям нужно валить из швейцарского чемпа и зарегиться де-нить в Новомосковске, к примеру. А потом спокойно брать чемпионство в УПЛ и выходить в ЛЧ...:)
Но справиться с ударами в угол ворот — не может. Не контролирует прострелы/подачи, которые идут в штрафную верхом. Поэтому все стандарты у ворот СК — едва ли не пенальти…
И это не его вина, а следстиве маленького роста…
А за Валефом я не наблюдаю никаких талантов, кроме невозмутимости…
Вы, кстати, что так завелись по этому поводу? 160?
Але фарт нам віддячив чи за щось минуле, чи авансом за майбутнє
И скорости появятся? и пас станет точнее, чем вчера?!
Только один вопрос: почему под прессингом они так убого выглядят??
А дело-то за малым: Красникову просто надо наступить на горло своей блажи иметь все. Поступиться властью в клубе, чтобы стать главным перцем в стране — почему нет?
Любопытные выводы: значит мотивация у наших очень низкая (никто не хочет таких! покупать!), да и критиковать зачем?
Ещё вопрос Вам: а скорости? а техника? — тоже зависит от мотивации??
Вы такой наивный или футболом мало интересуетесь??!
Тогда и дальше занимайтесь домино — там всё понятнее.