Олександр Кучер: Зобов’язані були забивати
– Наскільки для вас сьогоднішня гра була важкою?
– Я не скажу, що нам дуже важко було грати. Ми теж розраховували пройти далі, прагнули перемогти, але так склалася гра, що нам тричі пробили по воротах і забили три голи. Звичайно, що були помилки, яких можна було не припускатися. Ми розмовляли про це із хлопцями, вказували на це, але якийсь нефарт сьогодні у нас був. Звичайно, я не можу дорікнути хлопцям у прагненні – вони хотіли перемогти і грали із великим бажанням. У мене тут до них немає ніяких претензій. Але сьогодні переможець – АЕК, якого я хочу привітати із цією перемогою, і котрий потрапляє у групу Ліги Європи. Ми теж хотіли туди потрапити.
– В чому АЕК сьогодні був сильніший? Можливо суперник вас чимось здивував?
– Для нас ніяких новинок з боку суперника не було. Ми грали так, як і планували. Але, повторюся, ті помилки, котрих ми припустилися у захисті, ми до них усіх готувалися. Ми знали, як Дьюрчо зміщується у центр, і треба було там страхувати, але мабуть відключилися. Другий гол я взагалі не розумію, як там м’яч у ворота влучив, хоча удар накривали. Ну а третій гол був, коли ми вже пішли відіграватися, а суперник зіграв на контратаці. По сьогоднішній грі ми повинні були забивати, але добре зіграв воротар АЕКу, який виручав свою команду і відбив багато ударів.
– Чи впливає ситуація в Україні на гру команди?
– Звичайно, що все це дуже не легко, а тяжко. Ми усі переживаємо, що така ситуація в Україні. І є дуже тривожні моменти, адже ми живемо одним днем.
– А наскільки важко було готуватися до матчів?
– У нас зараз обойма 15 гравців. Багато хто не хоче приїжджати до нас, через війну в Україні. Так, ми готувалися в Словенії, потім був переїзд у Словаччину, ми постійно на чемоданах. Сьогодні ми зіграли тут, а 28 серпня вже матч проти київського «Динамо» у Львові. Треба буде летіти у Польщу, а потім кілька годин добиратися автобусом до Львова. Ми зараз постійно будемо у дорозі. Так буде весь час.
– Сьогодні на стадіоні було багато вболівальників з України. Допомагало це команді?
– Так, звичайно, ми чули підтримку, і я особисто її відчував. Було багато українських вболівальників, які мешкають на Кіпрі. Це все дуже приємно. Дякуємо, що вони нас підтримували. Нам це було дуже важливо.
Не прошли и шут с… но блин, голы под копирку почти что в 1, что 2 матчах и тактика соперника… и никаких контр мер. Как так? На энтузиазме аргентинцев не получиться — у соперников есть свои- аргентинцы, испанцы, бразильцы, хорваты португальцы- не суть… А вот турниры в длинную побеждают тренера с багажом знаний тактик, стратегий, психологии( особенно в это для Украины время), физиологии,… ну да, до победы в турнирах как бы и не пахнет, но получать по носу из замочной скважины на входе — досадно. Дальше что? Сколько ученик учителю подарит утешительных моментов в воскресенье? Или опять — некому играть для победы, сплош невезуха? -( Что вредно для психологии команды)
Видимо, снова открытое письмо писать надо. По новой традиции…
Ага, Дедушке Морозу. Или какому-нить другому доброму фею…
Алкмаар
Аполлон Л
Вадуц
Днепр-1
1. На другий тайм ставити Бланко на фланг, а Громова в центр.
2. Знімати Логінова на Рубчинського, і взагалі не мати ніяких шансів при стандартах.
3. Ставити в старт абсолютно неготового Гуцуляка.
порке?!