Карноза: У мене була дуже серйозна травма
Перший новачок СК Дніпро-1, півзахисник Артур Карноза, постать в українському футболі відома. Погодьтесь, не так вже і багато у нас в роки незалежності футбольних чемпіонів Європи, нехай і серед юнаків. А в юнацькі роки на Артура Карнозу і вболівальники, і фахівці покладали великі надії, адже за красиві очі неможливо зіграти за юнацькі збірні України 68 матчів, в яких ще і забити 13 м’ячів (по два рази він засмучував шведів та турків, а крім того після пострілів Артура страждали збірні Чехії, Сербії і Чорногорії, Хорватії, Польщі, Франції, Бельгії, Швейцарії, Білорусі та Сан-Маріно).
У дублюючому складі Дніпра (U-21) вихованець дніпровської Академії (63 гри, 33 голи в ДЮФЛУ) дебютував вже у 15 (!) років. Невдовзі він став справжнім лідером молодіжки, а вболівальники у Новомосковську і любителі подивитися на молодь з обласного центру, йшли та їхали персонально насолодитися фінтами та могутніми ударами Карнози. На прес-конференціях керманичів основного складу (спочатку у Олега Протасова, а потім у Володимира Безсонова), журналісти постійно запитували: Ну коли ж ви дасте шанс Карнозі?, але регулярно чули у відповідь: Його час ще не прийшов. І справді, пробитися в основу, де запалювали справжні зірки українського футболу — Сергій Назаренко і Максим Калініченко, і яких обожнювала дніпровська публіка, було вкрай важко. Ну а іспанській фахівець Хуанде Рамос взагалі вирішив запросити креативних легіонерів на чолі з Жуліано.
Таким чином, у складі дніпровської молодіжки Карноза провів 115 матчів, в яких забив 18 м’ячів, а за основний склад зіграв лише 3 матчів в чемпіонаті, і двічі у Кубку країни, забивши один гол, але той постріл не приніс особливих радощів, адже у тому кубковому поєдинку дніпряни поступилися по пенальті Олександрії,яка на той час перебувала у першій лізі. Потрібно було щось змінювати, і на наступні півтора сезони Артур, як і багато інших дублерів Дніпра, вирушив у перший дивізіон до Охтирки, де пройшов школу справжнього дорослого футболу, після чого вже разом із Севастополем здобував путівку в УПЛ.
В елітному дивізіоні Артур затримався, виступаючи за Карпати та Чорноморець, але повністю розкрити свій талант йому завадили травми, хоча нерідко голи-красені Карнози ставали лідерами різноманітних хіт-парадів.
Останні півроку він тільки лікувався після дуже важкої травми хрестоподібних зв’язок. І зараз, поки усі його нові партнері у відпустці, Артур в компанії з тренером СК Дніпро-1, Євгеном Баришніковим, (колись вони разом провели чимало матчів у дублі Дніпра) продовжує відновлення, і поступово набирає форму. З цього ми і почали нашу розмову…
— Артуре, перш за все, спитаємо у тебе про здоров’я. Як себе почуваєш?
— Зараз все добре, тренуюся. Поступово підходжу до загальної групи.
— Як взагалі відбувалося відновлення?
— Це довга справа. Була серйозна травма, тому і тривале відновлення. Все проходить поступово і нешвидко.
— Підписання угоди із СК Дніпро-1 за чиєї ініціативи відбулося?
— Це було взаємне рішення — і моє, і клубу.
— А чому контракт підписано лише на півроку?
— У мене була дуже серйозна травма, і тренерський штаб бажає подивитися, як саме я буду готовий, яку зумію набрати форму. Ну а далі вже побачимо.
— З номером на футболці вже визначився?
— Поки що ні. Поговорю з Євгеном Баришніковим, дізнаюся, які саме номера зараз вільні.
— Колись у Дніпрі ти грав під 90-м номером…
— Так, у Дніпрі був 90-й номер, в Севастополі була вісімка, а у Карпатах та Чорноморці — десятка. Що і казати, 10-й номер для мене улюблений.
— Але 10-ка в СК Дніпро-1 у Юрія Бровченка…
— Ну що ж робити, значить заберу її у Брови! (сміється)
— Саме з ним ти колись грав у дублі Дніпра.
— Так, з тих гравців, хто зараз в СК Дніпро-1 у дублі грав з Юрою та вже незадовго перед тим, як перейти в Нафтовик — із Сергієм Кравченком. З іншими не грав, хоча багатьох хлопців знаю.
— А з Юрієм Захарківим в Карпатах?
— З ним я більше відновлювався після травми, ніж разом грав. Просто разом тренувалися.
— Тобто, награної зв’язки у вас с Захарківим немає?
— Ні, взагалі зв’язки такої не було (сміється).
— Які ти перед собою ставиш цілі на найближчі півроку в команді?
— Дуже хочу допомогти команді і, звичайно, намагатимусь повернути свої колишні ігрові кондиції, зміцнитися і повернутися за цей час до своєї кращої форми.
— Багато фахівців відзначали серед проблемних місць команди — невелика кількість ударів з далекої відстані. Плануєш допомогти клубу у цьому аспекті?
— Якщо у цьому була проблема, то буду бити постійно (сміється). Проблему тут немає!
— А як ви с Сергієм Кравченком будете ділити штрафні удари?
— Не знаю, але Сергій старше і капітан команди, так що, він і буде вирішувати, кому саме завдавати удар. Якщо дозволить, то вдарю (сміється).
— Ти, безумовно, вже розмовляв із головним тренером. Чого чекає від тебе Дмитро Михайленко?
— Дмитро Станіславович чекає від мене скорішого повернення моєї кращої форми, і тоді я зумію допомогти команді.
— Ти вже певний час працюєш з командою, що можеш сказати про сам колектив?
— Якщо говорити про тренувальний процес, то все тут побудовано на позитивних емоціях і для мене це — найголовніше.
— А стиль гри СК Дніпро-1 тобі подобається?
— Барселона? (сміється). Звичайно така гра мені подобається.
— Не дивлячись на те, що команда зараз у Другій лізі, вона вийшла до півфіналу Кубка країни. Для тебе це буде додатковою мотивацією?
— Звичайно, мотивація тут божевільна. Тим більш, що зараз в УПЛ такий чемпіонат, що можна перемогти практично будь-яку команду. Там грають такі ж хлопці, як і у нас. Так, у Шахтарі хіба-що гравці більш високого рівня, а в інших командах плюс-мінус однакові виконавці, тому тут багато чого буде залежати від настрою та вдачі. Так що, можна виходити і вигравати.
— А сам би кого хотів у суперники в півфіналі?
— Та за великим рахунком мені все рівно, хоча краще, все ж таки, щоб не дістався Шахтар, а ідеально — Маріуполь. Хоча з будь якою командою буде важко, але і з будь-ким буде цікаво.
— Ти вже подивився рівень Другої ліги, а сам колись грав у Першій. Можна порівняти ці два дивізіони?
— Коли я грав в Першій лізі за Севастополь, то у нас там така була команда, що зараз легко увійшла би до першої шістки в УПЛ. Тому зараз важко порівнювати той час і теперішній. Тоді, на мій погляд, і Вища, і Перша ліги були сильнішими. А про Другу мені важко щось сказати, бо я в ній не грав.
— На твоїй позиції атакуючого півзахисника в команді грають молоді Бєляєв і Сніжко. Що можеш сказати про цих хлопців?
— Обидва — технічні та креативні футболісти. Бєляєв більше полюбляє обіграти суперника один на один, а Сніжко більше націлений на передачу партнеру. Обидва дуже цікаво грають і мають хороші перспективи. Впевнений, що вони будуть рости у власній майстерності, і з роками будуть грати ще сильніше.
— Вболівальники, до речі, вже кажуть що до нас прийшов фантазісто.
— Для мене це дуже приємно. Можу пообіцяти, що на полі постараюся більше фантазувати (сміється).
— Що побажаєш вболівальникам у Новому році?
— Вітаю усіх вболівальників з Новим роком. Я особисто буду намагатися радувати з командою вас у наступному році. Будемо разом йти до нових перемог. Все буде добре.
Думаю, что все мы будем Рады увидев Великолепную Технику АРТУРА и Его Прекрасное Исполнение стандартов.
Ещё бы пару наших ранних Воспитанников и Первую Лигу пройдёт СК., как нож через «Вологодское» масло.
Быть Добру и Победам.